Поет не плаче

Поет  не  плаче.  Не  має  права  плакать.
Далекий  край  заманює  його,
Але  в  душі  не  хоче  він,  не  вабить
Чуже.  Так  жаль  свого.

Поет  не  плаче,  плаче  його  рима  
І  тужить  вірш  на  самоті.
Немає  мови.  Вона  в  нас    гомінлива,
Немає  долі.  Інше  все  в  житті.

Поет  не  плаче,  згадує  лиш  пісню,
Яку  матуся  ніжно  так  співала.
І  ще  за  хатою  стареньку  вишню,  
Яка  в  дитинстві  щедро  годувала.

Поет  поїхав.  Серце  не  залишив,
Лишив  лиш  спогад,  збірочку  поем.
Удача  в  слід  за  ним  можливо  піде
І  інший  край  врятує  від  проблем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347453
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: Ніка Мельник