Вже мене не тішить лісу прохолода.
Хочу в степ широкий,упаду в траву.
Застудипа душу галицька погода.
Обійняти хочу срібну ковилу.
Розкидаю руки у траві високій.
Буду слухать тихо жайворів пісні.
Рахувати буду хмарки одинокі.
Цвіркунів почую співи голосні.
Нехай мене смажить полуденна спека.
Голову дурманить полин і чебрець.
Нехай зачекає львівщина далека.
Може відігріюсь.Нехай йому грець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347309
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико