В Бога, здається, просто немає виходу…

Люди  формують  шкідливі  новоутворення,
Бог  своїх  блудних  вже  й  не  чистить  від  бруду…
Людство  пора  міняти  в  самому  корені,
Тільки  воно  все  каже,  що  більш  не  буде,  -
І  Бог  його  чує,  бо  сам  же  придумав  сповіді,
Бог  йому  вірить,  бо  з  вірою  легше  дихати,
Тільки  фундамент  віри  гниє  на  споді,
В  Бога,  здається,  просто  немає  виходу…
Люди  ходять  до  церкви  по  індульгенцію,
Бог  не  зна,  чи  наївно  то,  чи  зухвало,
Він  тепер  не  вдається  до  авдієнції,
Бо  останньої  з  дому  дещо  пропало…  -
Бог  розуміє,  що  в  людськості  мало  божесті,
Й  вірить,  що  люди  вернуть  вкрадене  з  раю,
Люди  Бога  вражають  своїм  убожеством,
Мабуть,  то  за  любов  Його  так  карають…

осінь  2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347224
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Ксенислава Крапка