невагомість зцілює липкий переляк,
знецінює доторки і причали.
нас зосталось ще трохи
і майже за так
віддаю тобі вік свій зухвало.
ми не числимось в списках
і жоден з...
існування довести не схоче.
все так само не бачу твоєї межі,
пропиваючи власну жіночність.
твої очі без кольору
і порівнянь,-
білуватість обличчя без тями.
ми мінялись словами,
шукаючи грань-
поміняймося врешті тілами..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347167
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2012
автор: Biryuza