неокреслені спогади

...  десь  у  перестиглій  м'якоті  червня
осінь  вже  починає  плести  макраме.
бог  твій  молиться,  їсть  кошерне
і  навмисно  не  бачить  мене.
крізь  німе  перевтілення  знову
осипаються  здогадки  їх.
ти  вантажиш  безформну  полову
і  збиваєш  усміхнено  з  ніг.
хто  би  зміг  заперечити  липень
і  сказати,  що  я  вже  сліпа?
від  мовчання  ще  трохи  до  хрипу...
...з  неба  падає  манна  крупа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346009
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2012
автор: Biryuza