Пам*ять схильна до самогубства...
та чому ж таке паскудство?
Чому рефлекс настільки безумовний,
що серце розумом знекровлене?
Ха, та в донори, мабуть, подасться,
та хай їм грець! Та ні! Ну трясця!
Присмокталось серце до сторонньої душі,
Гей, отямся! Та й кохати не спіши!
Ой, цукерочко, не спокушай хворобу,
поки солоденька - хутчіш хапай свободу!
Не стань глюкозою для "ласої печінки",
Руйнуй клітини - щось на кшталт горілки.
Упевнено твердять запаси спогадів:
Що двері на замок, а вікна - настіж!
Якщо кохання серцем вже замовлено,
Нехай влетить на крилах щастя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345862
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Мишель деЛакруа