Прокинься, вже літо!

твоя  перемога
моя  насолода
потомлене  тіло.

Болять  трохи  ноги:
ходила,  збирала
поранене  сіно.

складала  у  стирти,
ховала  від  вітру.
Боялася  крапель,
що  ллються  без  впину,
збираючись  в  літри,
лякаючи  цапель.

покусані  зорі
ліниво  лягають
на  стемлене  небо.

поранене  сіно
мені  шепотіло:
"Прокинься,  вже  літо..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345830
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Юлія Гординська