Рідна мово моя українська,
Як рослину з глибоким корінням,
Хоч і топчуть тебе злі людиська,
Проростаєш ти з новим цвітінням.
Добрі люди тебе омивають
Від тих слів, що забруднюють мову,
А сміливці тебе зберігають,
Щоб не знищували тебе знову.
Люди вірні тобі і охочі
Очищають тебе від полову.
Ті, що їдуть кудись світ-за-очі,
Прославляють тебе барвінкову.
Тож укріплюйся, мово рідненька,
Розповсюджуйся сильним корінням,
Щоб тобОю пишалася Ненька,
Не засіяним зверху насінням.
2012 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345412
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: Ірина Кузьменко