Буває так, що у житті,
Збираєш друзів коло себе,
Згадуєш тих, хто в тебе є,
Та і запрошуєш додому.
Далеких, близьких, хто де є,
Ти кличеш всіх по телефону,
Радієш тому, що всі є,
І говориш з усіма без втоми.
Радієш зустрічі новій,
І друзям старим, вірним слову,
Усі приходять у твій дім,
Несуть сюди і радість, спогад.
Ти бачиш вірність у очах,
Відкрите серце друже, поруч,
Тут всі свої, всі серед нас,
Усі тут вільні знову.
Співає серце і душа,
Від того що ми бачим,
Живемо, дружим все життя,
Співаєм пісні разом.
Мабуть те вічне і живе,
Єднає нас у коло,
Дитинство, юність і життя,
Ми дружим, вірим знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345104
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.06.2012
автор: Ю.Вороньківський