День тане в вечірній сонній імлі,
сповзаючи сірими плямами,
палахкотять деінде ліхтарі,
мошкара звивається туманом...
З дзюркотанням цикад та цвіркунів, ,
насувається нічне марево,
лине їх пісня звучна звідусіль,
спалахуючи між трав, заревом.
Мені не до снів, зворушує спів
літньої ночі. Світляків сяйво...
Пахне липою,травами полів,
обгортає теплом чарівливо.
Рогатий місяць на небо виплив,
рахуючи зорі терпеливо,
немов фарбою з перлів, посріблив,
мерехтять мінливо. Чи не диво?
А вдосвіта білих вітрил наплив...
Вітер човників пригнав бурхливо,
до землі їх в розливі причалив
й заплакали дощами чутливо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345067
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.06.2012
автор: Макієвська Наталія Є.