Почуття не зав'янули…

Журавлиним  курликанням  пісня  в  небо  летить,
Шепотіли  і  кликали  ті  слова  у  блакить.
І  здригалося  серденько  у  тумані  думок,
Проростало,  мов,  зернятко  і  давало  росток...

Босоніж  по  травичечці  ми  з  тобою  підем,
Буде  усмішка  в  квіточці  -  ми  її  віднайдем.
І  так  ніжно,  і  лагідно  я  до  тебе  всміхнусь,
А  уста  наче  ягода  так  бажанні  комусь.

І  твоїми  обіймами  буде  гріти  тепло,
Ясне  сонечко  ніжило  і  до  себе  вело.
Ще  у  горах  десь  танули  від  печалі  сніги,
Почуття  не  зав'янули,  білим  квітом  цвіли.

Під  сузір'ям  калиновим  усміхались  до  нас,
Піднялись  і  полинули  у  ранковий  цей  час.
Десь  дзвеніли  і  падали  свіжі  краплі  роси,
Назбирай  їх  в  долоні  та  мені  принеси...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)