усі заощадження слів до тебе змійкою,
де ти ореш натхнення родючі ґрунти?
снишся рідше тепер
і балетною стійкою
нерухомість малюєш як просиш піти.
обертаюсь в погоню, а ти
все ще пахнеш горіхами
і мені не вдається з кінцями звести кінці.
ми оточені власними тінями й ніками
і у справжності виживем...
тільки не в цій...
ти відсій крізь вогонь все,
що більше ніж відстань тривалістю.
і не буде повернень туди,
де чекань круговерть.
ми ніколи не зможем ділитися
диханням й старістю,
і на двох нам з тобою не випаде
тиша чи смерть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344739
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2012
автор: Biryuza