і хтось заступає в північ
і десь пролітають роки
вибач я вже запізнююсь
хлопчику чорноокий
вибач це все несправжнє
знаєш я надто високо
я від’їжджаю рано
може колись і спишемось
може колись як вчора
я підійду заблизько
знаєш мені не соромно
я так хотіла ризику
солодко гірко байдуже
зараз я вже нестримана
нащо мене обманюєш
нащо себе розмінюєш
навіть без сліз безболісно
навіть без слів затишено
я від’їжджаю хлопчику
я не змогла залишитись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=34397
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.07.2007
автор: Марина Ситник