Твої надії і життя
В єдине ціле не зійшлися.
Назад немає вороття,
Дороги наші розійшлися.
Лиш смуток докором німим
Застиг глибоко у очах.
Не будеш ти щаслива з ним.
Коли в душі блукає страх.
В напрузі жити все життя,
Покірно зносити образи,
Провини вічне відчуття,
Дошкульні і болючі фрази.
Для виправдань немає слів,
Життя прожитого і долі,
Ніхто тебе не зрозумів,
Які в душі жахливі болі.
Шкода і жаль себе саму,
Як милостиню все просити.
Нестерпно боляче, чому?
Не так надіялася жити.
Бажаєш чуда? Схаменись!
Його немає і не буде.
На рік прожитий оглянись,
З очей спадуть слова облуди.
Я теж втомився, крадькома,
Тебе ласкати і жаліти.
Ти долю вибрала сама,
І я це змушений терпіти.
21.12.2007 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2012
автор: Мирослав Вересюк