Тихо річенька біжить,
Немовби серденько тремтить,
Біжить, біжить немає впину,
А я за нею слідом лину.
Верба розпустила свої довгі коси,
Мовби перлини блищать ранні роси,
Калина росте над самою водою,
Пишається гордо своєю красою.
Качка за качатами в воду пірнає,
Ще ранок над річкою тихо дрімає,
Ось із-за обрію сонце з’явилось,
Заглянуло у воду, причепурилось.
Лелека ходить кругом заглядає,
Дітям сніданок завзято шукає,
Жовтим лататтям берег горить,
Ку-ку від зозулі в небо летить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343785
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.06.2012
автор: Антоніна Грицаюк