Мені не треба сліз і крові,
Мені не треба каяття,
Не вимагаю я любові,
Не вимагаю співчуття.
Не вимагаю розуміння,
Не вимагаю добрих слів.
В любові навиків і вміння,
Губ підфарбованих і брів.
Бажаю, щоб душа співала,
Тонула в бездні почуттів.
Була щаслива і страждала,
Від погляду очей з-під брів.
Можливо важко зрозуміти,
І бачу осуд у очах.
Люблю життя і хочу жити,
Згубивши стид, забувши страх.
Бажанням виповняють душу,
По вінця повні почуття.
Усе стерплю, страждати мушу,
Проте немає каяття.
Для того, щоб мене судити,
Потрібно бути без гріху.
В життя закоханим і жити,
Без болі, заздрощів, страху.
03.03.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2012
автор: Мирослав Вересюк