Ти обіймаєш солом*яну ляльку,
Вона так шалено і швидко горить...
Покласти душу на терезів шальки,
Життя-коротка і солодка мить!
Ти обіймаєш солом*яну ляльку,
Яку ти вже завтра забудеш...
Моє життя невдалий дубль,калька,
Та ти мене за це не судиш!
Я так рідко бачу Бога,
Ще рідше я Йому молюсь,
Я весь звідчаєна тривога,
Одвічний полонений п*яних муз!
10 червня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343076
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.06.2012
автор: Той,що воює з вітряками