Давай ми підставимо спини
Цим хижим північним вітрам,
І рушимо десь на південь,
По ледь помітним слідам,
По сірій пустелі Степу,
Ковтаючи спрагло слини,
І, врешті, вийдем до Моря,
Де пахнуть солодкі маслини.
Поглянь-но, та сама кафешка!
Ходімо, візьмемо по пиву.
Сядемо й перечекаємо
Пекучих спогадів зливу…
* * *
Давай ми підставимо спини
Холодним північним вітрам,
І рушимо далі, на південь,
Туди,
Де ніхто з нас іще не бував…
(2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343001
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.06.2012
автор: Антон Срібний