Нас слухала ніч розвісивши вуха,
їй як і мені було цікаво…
твої очі і слова заснути
не давали,
та й не хотілося…
Життя як на долоні… крок за кроком,
всі радощі й образи,
мої ламані і кинуті на вітер фрази,
ти запам’ятала все…
А я втікав… і закрившись
власним егоїзмом, мовчки
сидів опустивши голову…
десь за вікном титрами бігли рядочки,
і небо оловом
на плечі…
думав, що втечу від себе й стане легше…
…але ні …
Спасибі…за все, за те що ти є,
за порятунок, за терпіння і кохання,
за посмішку щиру і теплу зрання…
спасибі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342723
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: Юра...