Навіяно віршем
Володимира Шевчука "Садок"
Іде дівча в травневому саду,
Рахує зорі, що летять у небі
І ловить пелюсточки на ходу,
Здається, щастя більшого не треба.
А солов’ї один перед одним,
Співають соло, наче віртуози,
Весняні хмарки, ніби білий дим,
Вдягають трави в чисті роси-сльози.
Замріяне дівчисько не спішить,
Іде в саду неначе щось шукає…
Бо жде оту щемливу ніжну мить,
Коли серденько вперше покохає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342691
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: Віталій Назарук