Біжить ріка, шумить вода
Попід горою, в поле,
І споминається мені
Щаслива молодість, в погонах.
Життєвий досвід, і дороги
Свойого шляху, бо по волі
Відверто прожитої долі
І неспокійного життя.
Шляхи відмічені зірками,
Рукою вказане життя,
Бо на мені були погони,
Людьми покладені на плечі...
Людська відвага, честь і слава,
Спокійно й впевнено, між нами
Вона живе й сьогодні з вами,
Завжди надійна і проста.
І хай би що там не казали
Спокійно жити нам із вами
Дають сьогодні мужні люди,
Красиві й впевнені в собі.
За ними йти завжди нам легко,
Вони прокладують життя
В своїй землі і там, в безмежність,
Земного простору й буття.
Пливе життя спокійна тиша,
Співають люди на землі,
І знов приходить покоління
Людей в погонах золотих.
Відважних, мужніх і відвертих
В бажанні жити і могти
Вже боронити цюю землю
І захистити, як колись.
І вже не знаю, де ця доля
Їх призупинить і повчить:
Вони відважні, мужні, перші,
Життю відкриті. Хай щастить!
І споконвічная мета
Людей боротися за волю
У них закладена життям,
Зірками встелені погони.
Це переходить з року в рік,
Із покоління в покоління
І віддається молодим,
Готовим вірити і сильним,
Життєвим духом і святим
Своїм призначенням, і вірним
Своїй же долі, не чужій,
Що вже написана для них.
Творіння неба і землі
Із покоління в покоління
Передається Воля їм,
Готовим вірити і сильним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342613
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: Ю.Вороньківський