І в моєму сні ти був щасливий з нею.
А я.. а я що я?! Спостерігач, от і все..
І все, що довкола не мало вже сенсу..
І все, що довкола лиш губило мене..
Дивилася тобі в очі і бачила там її..
Прохолодний вітер зупинив це..
Але погляд, нажаль, вже не відвести..
Ти напевне так і не помітив хто є..
Ти памятаєш, одне серце на двох?
Моє ти вирвав без жалю назавжди.
Лиш не звинувачуй себе, хоча ти
особисто і не відчуваєш своєї вини..
І в моєму сні ти був щасливий..А усмішка
Так, ця усмішка, памятаєш, я ж любила її.
Спостерігач.. От і все, навіть в сні лиш глядач..
А змінити як це я не знаю, пробач..́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342452
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Вікторія Корицька