Впарасолений світ

Невибагливий  день  призначає  дощу  рандеву
Впарасолений  світ…  я  до  тебе  назустріч  пливу
Крізь  гігантів-машин  і  недбалих  "зжебрачених"  лиць
Шкандибаю,  чіпляюсь  та  йду…  хоч  би  навіть  і  ниць

І  червневі  краплини  стікають  з  розпатланих  лип
Я  крізь  терни  іду…  пробираюся  далі,  углиб
Впарасолений  дощ  непомітним  щитом  дріботить
Ти  сховайся  від  злив…  залишилось  чекати  ще  мить

По  калюжам  пливу…  парасоля  мені  за  кермо
І  ГРВІ  не  пройме…  від  кохання  скоріш  помремо
Впарасолений  люд  не  помітить  знебарвлених  рук
Ти  чекай.  Я  вже  йду…  на  твій  лик  і  на  поклику  звук…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342437
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Троянда Пустелі