Оця стежина за селом,
Що вивела мене у люди.
Оця калина за вікном,-
Миліш якої більш не буде.
Цей погляд матері-святий,
Який слідкує все за мною.
І сонця захід чарівний,
Що не дає вночі спокою.
Ці зорі низькі над ставком,
Здається,що збереш руками,
І вся родина за столом,
Що не забдеться з роками...
Оце усе-мій рідний край!
Моя любов прозора й чиста.
Любов,що ллється через край.
Душі моєї це намисто!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342167
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2012
автор: mura