Туманна ніч мережить, як оргАнза,
На підвіконні дивовижна ваза,
Будинки і дерева, силуети -
чудова замальовка для поета...
Приємна прохолода мене тішить,
Посеред ночі знов пишу я вірші,
Слова самі складаються в рядочки,
І розквітає сонячний віночок…
Куйовдить вітер жартома волосся,
Дрімають в небі хмари безголосі,
Земля сумує, змучена дощами,
І я молюсь тривожними ночами...
Хай сонце світить, зігріває душі,
Щоб люди були чуйні й небайдужі,
Молитва душу спраглу окропляла,
І доброта у серце завітала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342149
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.06.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО