Занадто задощила непогода,
І прохолода обіймала ліжко,
Я вийняла пухнасту із комода,
М‘якеньку ковдру, наче шерсть у кішки…
Й відразу попливла в чарівні мрії,
Пірнала у думки, неначе в хвилі,
Тремтливо прикривали очі вії,
Вуста всміхались ніжно-полохливі…
Полинула над світом феєричним,
Збирала зорі в небі мов перлини,
Все виглядало дивно і незвично,
А хмари були схожі на космини…
Душа моя співала колискову,
Враз засинало міцно все довкола,
А місяць в небі сяяв, як підкова,
І я була щаслива, як ніколи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341720
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО