***
Плач, мій Янголе, плач...
Заблудило дорогу...
Нерозіграний "квач"
Знепритомив небогу
У далеких світах
Напівмислі і мрії.
Завивай у вітрах,
О, мій Янголе білий!
Що то крила - лиш тінь,
Безнадії порука -
Темне шкло по землі,
Нетямуща наука!
І життя курсовод -
Десь на вуличках болю.
Як покараний Лот -
Не натішусь тобою...
Всі думки - догори!
Що й зосталось - чекати...
Говори, говори,
О, мій Друже пернатий!
Молитвами усить
Сесю душу заблудлу,
Заверни хоч на мить
На дорогу - до Люду..
(3.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341702
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2012
автор: Леся Геник