Вередує у вікна стука,
Нетерпляча зі всіх часів.
Вередунка, сумна розлука,
Дзвенить сотнею голосів.
Почуття ці мені відомі,
Недоречно скиглять чомусь.
Відіб'ються у тихій втомі,
Не - на жарт на них розсерджусь.
Сумувати, скажу, невмію,
Гомерично їм засміюсь.
І у серце впущу надію,
Щоб не сумно було комусь...
Вона тихо мені всміхнеться,
Ти не ждеш, я і так прийду.
Оселюся в твоєму серці
І йому принесу журбу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341036
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)