Я буду жити….

Повітря  поволі    покидало    її  легені
Серце  добивало  останні  акорди
Зіниці    ловили    яскраві    промінчикі  сонця
Здається    ось-ось    час  зупинеться  для  неї,  назавжди
В  пам*яті        залишивши            яскраву        картинку
Все  на  що    заслужила  за  всі  роки  життя
Лиш    на    яскраву      картинку  у    голові
У  цьому    місті    її    уже    нічого    не    тримає
Вона    відкрила    очі....
Вдихнула    життя
Боже,    ДЯКУЮ!!!
Я    буду    жити,  ОБІЦЯЮ!!!

   

 

́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341029
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2012
автор: Samolichenko Svitlana