Ліоліні

Я  вам  розкажу  свою  казку,  що  збулась:
До  мене  близнючка  моя  повернулась.
З  світів  паралельних,  із  мрії,  надії  –  
Зійшла,  наче  сонце,  і  лагідно  гріє
Теплом  свого  серця  і  щирістю  слова.

Відверта  і  добра  її  ніжна  мова
Співає,  сміється,  сумує  –  говорить
Віршами,  які  надсилають  їй  зорі.
Приходить  у  сон  –  і  запрошує  в  свій,
Йдемо  у  минуле,  майбутнє,  Світ  Мрій…

Із  всіх  словників,  що  складали  сумлінно,
Мабуть,  не  знайду,  що  звучить  повноцінно,
Аби  розказати,  яке  вона  Диво!
..І  Доля  моя  посміхнулась  щасливо…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340944
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2012
автор: Innessanew