Ще зранку хвилювався камертон,
І серце не співало а капела,
Пів дня душа дрімала в унісон,
А за вікном на скрипці грав чавела…
Крутило кості, ломило тіло,
Тривожні звуки заповзали в душу,
На небі враз загуркотіло,
І хлинув рясно з неба дощ на сушу…
Барометр мені зовсім не треба,
Тому що я дитя Землі і Неба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340839
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.05.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО