Із неба променів напитись…

Із  неба  променів  напитись,
Здійнятись  високо  угору
І  в  сяйві  місяця  скупатись,
Що  б’ється  об  купола  собору.

І  зачаровано  ноти  ночі
Будуть  ламати  густу  тишу
І  дивно  звуки  сліплять  очі,
Тому  світ  тобі  новий  напишу…

І  відкривати  будеш  десь  планети,
І  зорі  танцюватимуть  в  руках,
І  будуть  невідомі  яскраві  комети
У  наших  битися  серцях!

І  здається,що  та  далека  зоря,
На  твою  любов  подібна
І  ніби  скеля,  що  врізалась  в  моря
Вона  тобі  зовсім  не  потрібна.

І  про  всяк  випадок  залишу
Відкритими  двері  серця  свого,
І  під  покровом  ночі  в  тишу
Зірвусь  вітром  до  неба  твого

І  в  третій  ночі,  в  темну  пору
Знесу  із  тебе  той  важкий  замок,
Але  ти  втечеш  далеко  вгору
Від  мене.  Туди,  ближче  до  зірок!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340540
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: vova_zip