Мені дарували біль, мені писали прощання,
Завивали в холодних обіймах із слів гарячих.
Мені дарували радість і одне анонімне зізнання.
Гадали, чи люблю, на квітах барвистих весняних.
Мене розлука відчайдушно без тебе смутком морила,
І не сказала майбутнє жодна найменша зоря.
Поки я образ далеко від серця не відпускала,
Мене здоганяла осіння вічність, під ногами хиталась земля.
Без звуків симфонію дощ накрапав поміж вітрів,
А душу, що сохла за чиїмось вікном,
Як гербарій, чи то красивим вінком…
Малювали поміж сміху чужих самоцвітів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340453
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2012
автор: Empty Heart