Життя - театр

І  день-у-день  життя  наше  спливає
І    час  кудись  біжить,  нас  не  чекає.
Життя  ж-бо  не  міняється  зовсім,  
Своєю  суттю  театр  нагадує  усім.

Ось  знову  піднялися  завіси
й  акторам  виходити  пора.
Від  їхніх  помилок  отримує  глядач  втіхи,  
А  життя  їх  взагалі  не  вибача.

Слова  невимовлені  тремтять  в  твоїх  вустах  
І  крок  за  кроком  йдемо  до  фіналу,
І  ось,  здається,  вже  останній  акт,
Та  цим,  на  жаль,  не  завершити  виставу.

І  тане  у  вухах  передзвін  сердець
Ось  тих  людей,  що  сидять  у  залі.
На  жаль,  вони  чекають  лиш  кінець
Або  щоби  виставу  обірвали.

Життя  -  театр  і  ти  в  ньому  актор
Потрібно  лише  роль  вдало  зіграти.
Людей,  як  глядача,  не  цікавить  епізод,
Потрібно  все  життя  гідно  стояти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340334
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2012
автор: Руслана Савка