Оголені келихи

Не  визнаю  килішків*  на  коньяк.
Тримаю  келих  я  округлий,
І  знов,  закономірно,  просто  так,
У  спогади…  жіночі  груди.  
Від  номер  два,  і  дальше  догори,  
А  перший,  в  часі  загубився.
Бажання  шал  є  вільний  від  пори,
Дощу  й  болоту  не  скорився.  
Тримаю  келих,  там  м;’який  Жан-Жак,
У  думці  вже  майбутній  спогад.
Чому  ж  бо  ні,  хай  буде  щиро  так.
Взаємністю  хай  стелиться  дорога.

*  -  стаканчики.

19.04.  кафе  «Старе  місто».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340274
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: Ярослав Дорожний