Ось так пробрався ранок крізь мої долоні,
І просочився крізь гаряче серце й кров -
Я опинилася в самого сонця у полоні!
Сховав солодкий ранок мене під свій покров.
Наповнений світанок і музики, й гіркої кави.
Все так, як донестями я мрію і люблю!
Проміння сонця обіймає плечі так ласкаво,
А смуток і печаль мої - дорівнюють нулю.
І все на світі зараз то просто не важливо -
Є я і кава, Й коханий мій світанок.
Я надто зараз дивна, така собі щаслива!
А ще люблю, люблю, люблю...
Так просто - наостанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339724
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2012
автор: Оле Чка