Маленькі ковточки спекотного щему,
Розведені смаком із кавових пут,
Підходжу до літа печалей гарему,
А сонце промовить: «Надії – банкрут».
Ковтками дрібними крізь травень і спеку,
Вбираю я гіркість світогляду див.
І ворону заздрість, бо ж погляд здалека
Не бачить емоцій тривог перелив.
Гіркотний ковток та відточений погляд
Блукає навкруг, бумерангом - назад,
А леза зубинки тілесний дух колять.
Надії в банкрутстві забили в набат…
24.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339625
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.05.2012
автор: Ярослав Дорожний