***
Ні, ти не винен... Стебе́льце омани...
В’ю́ниться долі журливий туман.
Ро́сяним медом намащую рани -
Марної мрії самотній лиман.
Вітер, ти, певно? Не знати... Увисі -
Місяця яблуко - зерня святих.
Хтось у житті безнадійно спізнився...
Пагінець висох... Та й вітер затих...
(4.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339184
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Леся Геник