Зворотній зв’язок занедбаних душ
У колі безпечного світу.
Порушити вимір свого сприйняття
Холодного темного літа.
Зів’ялими квітами встелено землю,
Повільно що котиться в прірву.
Застиглими ріками течуть сподівання
В далеке майбутнє та світле.
Шматками недопалків нот забуття
Засіяно поле порожнє.
Моменти повільні сумного життя
Змінити ми все ще спроможні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339127
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Таня Красельникова