Ти нею не награєшся сповна,
Її вогнем, жагою до життя.
Зворушить колоритністю струна,
Поманить спрагле серце до злиття.
Ніколи не натішишся украй
Розкішності і волі водночас.
До краплі віддаси, ти так і знай,
Своє палке нутро, як перший раз...
Таке буває рідко у житті,
Щоб душі і тіла злітали ввись,
Купалися у самозабутті,
Як дві стихії, що в одне злились. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339039
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Lana P.