́́Ми знову у ярмі,
Хто чесні і нужденні,
Ти, наче у пітьмі,
Україно стражденна!
Свобода, ніби є,
Та ланцюгами дзвонить,
Бо пан жить не дає
По-людськи! Тільки гонить:
-Давай, давай роби,
Мовчи, що тяжко, хто ти?!.
Чому ж ми, як раби,
Не скажем щось супротив?!.
Чому ж, коли праві,
Озватись боїмося,
Вже ж потом на чолі
Терпіння запеклося!..
Братове, час зректись
Лакейства, ми ж вкраїнці,
Господарі цих місць,
А не якісь чужинці!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338911
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 21.05.2012
автор: Максим Калина