Більше за них помічаю,
Глибші засади мої,
Та про фінал я не знаю,
Може, зариють в гної.
Може, я так і залишусь
Вірші секретно писать.
Може, із часом я стишусь,
Може, втомлюсь воскресать.
Ні, не діждетесь, я вітер!
Зношу дахи головам.
Ваші образи я витер,
Вилив на землю сто грам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337682
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: Андрій Конопко