Старовина в сьогоденні, -
Зупинений час,
Пустими віконницями
Дивиться на нас.
Пробитою покрівлею
Відкрита для неба…
І той спокій віковий
Рушити не треба.
Бо то зовсім інший вимір,
Друга площина
І те все, що залишилось,
Береже вона.
Кожен камінь - історія,
Тріщини, - то болі,
А дощі, - то не вода,
А на рани солі
Сипле сьогодення
На ту давнину
За які гріхи ?
За яку вину ?
Мовчать сірі стіни,
Виколоті очі
В спогадах проходять
Довгі, довгі ночі …
Не тривожте вічний спокій
Тільки доторкніться,
На минуле в сьогоденні
З болем подивіться.
08.05.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336197
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Олекса Терен