Колись, у школі, ходив на карате я, на гурток
Думав, а може, хороший получу там урок,
Біле кімоно, і якісь китайські звуки,
Прямий хребет, і навхрест свої руки,
Тренер був солідний, за виворот часто піднімав,
Ми думали так треба, - хто ж тих китайців знав.
Одного разу, на танцях біля клубу,
Почув там лайку - досить таки грубу.
Підходжу ближче, - тренер з карате!
Думаю - «все, пацанів вже не пронесе»
По всіх законах «блатних питань»
«фас на фас» - обидвоє без вагань.
Тренер попередив, мовляв, з карате на «ти»
Сільський хлопака – «роздівайся, - не тренди!»
Один тренеру удар у груди..
Світились п’ятки.. і китайські фрази через зуби…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336157
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: oleg lytvin