У обіймах твоїх я готова забути про світ.
Тому байдуже вже, чим завершиться наша історія.
А суттєвим для мене залишиться лиш твій привіт.
Всі казатимуть: "Так нереально". Це тільки теорія.
Лиш в обіймах твоїх мені кисню достатньо буде.
Зможу дихати щастям, всміхатись нарешті вже щиро.
І не треба казати, що серце тебе забуде.
Воно справжнє, ніколи не вміло любити фальшиво.
І в обіймах твоїх я нарешті зігрію душу.
Їй багато не треба, їй вистачить твого тепла.
Не хвилюйся, не думай, що я все покинути мушу.
Божевільна? Нехай. Я такою завжди була.
У обіймах твоїх знайду те, що назву своїм раєм.
Звідти я, безперечно, ніколи не зможу втекти.
І яка нам різниця, що ми про майбутнє не знаєм?
Світ весь стихне, зупиниться, поки зі мною ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2012
автор: Fairytale