А я просто піду.
Тихо так, щоб ніхто не побачив.
Просто лишу усе -
Як моє, то вернеться назад.
Не дивіться ви так,
Я на пОказ уже не заплачу.
Тільки серце болить -
Тужить. Й б`ється якось невпопад.
Та воно під грудьми,
В клітці ребер безжалісно рветься.
Завжди вірне комусь –
Не забуде, засне лиш на час,
Щоб не ранитись знов.
Та, як весну зачує, проснеться
Й знов як зиму вдихне
Із сопрано перейде на бас.
То нехай поки спить,
Щоб його не терзали зітхання.
Відпочине нехай
від невдач й нещасливих пригод.
І, можливо, тоді
В нім зародиться нове кохання,
Ще більш вірне й міцне
І стійкіше до бур і негод.
4. 05. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2012
автор: Dyed Fox