Ну, ось…
Я труп.
І можна все.
Гей, хто там долотом товкається у груди.
Тож, увійди вже, клятий, роздери і їх!
Щоб звільнена душа моя кудись та й попливла…
В'язцем гнучким…
А серця шеєліт,
люмінесціючи в руках анатомічного піїта,
зі стуком кам'яним щоб полетів в лоток.
А я…
Відчую в тому, що скипає мозку…
Що?!
Все!
Не можу я, не можу більше так!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334925
Рубрика: Верлібр
дата надходження 04.05.2012
автор: Ицхак Скородинский