В новорічну ніч буває всяка чудасія,
Та й не тільки в ніч… Було це у нас, на Поділлі…
Вранці- рано, по морозцю, тридцять першого числа
Запряга Петро кобилу до райцентру, на базар.
У кишені цілий список, що потрібно прикупить:
Майонез там, теє, сеє, хрін, щоб холодець смачить.
-Ти ж там довго не барися,- проводжа його жона,
-Лиш подумай десь напиться- буде атомна війна.
-Що ти, Ганю, як так можна,я ж давав тобі зарок.
В лучшем відє всьо ісполню,- взяв Петро під козирок.
Їхав довго чи не довго та приїхав на базар.
Торговище вже вирує: є купці і є товар.
На стоянці під базаром, там, де поруч магазин
Поміж джипів й іномарок свій паркує « лімузин».
-Тпру- у- у, спокійно, Пушкарьова,( так було кобилу звать)
Стій спокійно та не смикай, стій же трясця твою мать!
Контролер підскочив хвацько,- Дядьку, гривню заплатіть,-
Протяга Петру талончик,- До хвоста коню вчепіть.
От Петро поміж рядами помалесенько пішов.
Вже, здається, і скупився та ще риби не знайшов
-Свєжій ріба, свєжій ріба,- хтось товар рекламував-
То смаглявий, горбоносий син Кавказьких гір горлав.
-Щось у тебе риба, синку, і хвостом не ворухне
Та й закриті в неї очі і чомусь від неї тхне…
-Ничиво не панімаеш, генацвале, дарагой
Крепка спіт, устала рібка, атдахньот часок-другой.
Крепка спіт, расслабіл мішца, мала-мала газ пустіл…
-Тьху на тебе,- сплюнув дядько,- щоб ти, бісе, довго жив!
Знов пішов собі помалу та… зненацька остовпів:
Чорний, ніби весь у сажі, хлопець йде поміж рядів.
-Оце да-а-а, оце то циган, ще не бачив я таких…
Хлопче, звідкіля ти будеш, родом із країв яких?
-Я ньє ц’їган, дядья,- ньїгер, я із Афрьїка, стьюдент.
-То які ж у вас цигани?.. Уявляю… Очумє-е-еть…
Без ста грам не розберешся,- призадумався Петро.
У шашличній випив чарку, три, чотири… й понеслось.
Вже на вулиці почув він,як гукають в мегафон:
-Пріглашаєм,кто желаєт, поіграть у лохотрон:
Ставіш рупь- виходіт двадцять, нужно только отгадать
У каком стаканє шарік ми моглі от вас сховать?
«Заковтнув» Петро «наживку»- все програв у лохотрон.
Роздягнули бідолаху, як то кажуть, до кальсон…
Як додому добирався- того вже ніхто не зна…
Та на цьому не скінчились новорічнії дива.
Вранці до Петра у гості кум Микола завітав.
-Що це, куме, телевізор так у вас всю ніч волав?
Так бабамкали куранти о дванадцятій нуль-нуль…
Ой, а що це у вас,куме?.. Десять?.. Ні! Дванадцять гуль.
-Та які там вже куранти, то на все село гуло,
Як мене дружина била сковорідкою в чоло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334886
Рубрика: Гумореска
дата надходження 04.05.2012
автор: посполитий