Стоять у полі обеліски,
В німім мовчанні і журбі.
Їм вітами шумлять берізки,
Й пісні співають солов'ї.
І знов річниця Перемоги,
Квітує в небі знов весна.
Були тут зболені дороги,
Життя забрала тут війна.
Летіли кулі і гранати
І падало чиєсь життя.
Та був наказ не відступати,
За світле наше майбуття.
Як затихав бій на хвилину,
У ті найтяжчі дні свої.
Хтось обіймав в думках дружину,
Й листи в думках писав її...
Хтось усміхавсь своєму сину:
"Рости, рости синочку мій,
Тебе мій рідний не покину,
За тебе зараз йду у бій"...
Давно не чути громовиці,
Яку залишила війна.
Та Ветеранам часто сниться,
Та переможна 45 -го весна...
Стоять у полі обеліски,
В німім мовчанні і журбі.
Їм вітами шумлять берізки,
Й пісні співають солов'ї...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334880
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 03.05.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)