Найпалкіший свій слід залишила
На щоці душевна сльоза.
Та так швидко її розбила
Твоєї образи страшна пустота.
І обличчя від неї сховалось
(тільки руки тремтіли в пітьмі),
Та якби сльоза не скривалась, –
Залишалась завжди в самоті.
Помирала сльоза, задихалась,
А в душі лише рана гоїлась.
Від безвиходу ти посміхалась,
Бо свій біль показати не вміла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334689
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2012
автор: Оле Чка